Первісна. Дорога на Тір Мінеган - Страница 110

110

Ейрін ствердно кивнула:

— Ми з Етне якось говорили про це. Вона вважає, що першість за силою має багато недоліків, але інші варіанти ще гірші. Особливо той, що дозволив би найстаршим на свій розсуд призначати головних.

— Так, — погодилася Шаннон. — Це дало б їм забагато влади. У дванадцятому та п’ятнадцятому сторіччях найстарші намагалися провести таку реформу, проте обидва рази сестри відхиляли їхню пропозицію переважною більшістю голосів.

З передпокою долинув грюкіт дверей. Ейрін на мить загострила свої відчуття, щоб визначити, хто до неї завітав, і гукнула:

— Ґвен, ми тут!

За кілька секунд до вітальні ввійшла Ґвен у розкішній сукні з червоно-золотого атласу, яка вигідно підкреслювала її вроду і водночас надавала їй надзвичайно величного, справді королівського вигляду.

— Ти просто чарівна, Ґвен, — схвально мовила Шаннон. — Бачу, вирішила не гаяти часу і вже зараз підкорити увесь вищий світ Тахріна. Чи, принаймні, його чоловічу половину. До речі, чому ти не привела свого майбутнього чоловіка? Я б дуже хотіла з ним поговорити.

— Тоді поквапся стати в чергу, — сказала Ґвен, влаштувавшись у найближчому до дивана кріслі. — Бренан усім потрібен, з ним кожен хоче поговорити. Саме зараз він розмовляє з Альсою, наступна — Брігід. А о сьомій до нас завітає лорд Кивін.

— Хоче придивитися до конкурентів? — припустила Ейрін.

Обидві її співрозмовниці заперечно похитали головами.

— У нього немає жодних шансів посісти трон, — відповіла Шаннон. — Ще ніколи за всю історію Катерлаху син або внук короля не ставав наступним королем, бо такий вибір Ради Лордів означав би смертний вирок елективній монархії. Кивіна аб Енгаса і так частенько називають принцом, а якби він ще й став королем, то його старшого сина Фланана вже розглядали б як безперечного спадкоємця престолу.

— Це точно, — визнала трохи присоромлена Ейрін. — Я мусила б і сама додуматися.

— Не вимагай від себе забагато. Зрештою, тобі ще немає шістнадцяти, до того ж у всіх Південних Королівствах престол переходить у спадок, і тебе просто не навчали, як працює виборна монархія. Цього разу Дім О’Бринмор не претендуватиме на корону, проте матиме великий вплив на вибір наступного короля. Тому лорд Кивін і придивляється до всіх реальних претендентів, щоб визначитися, кого з них підтримати. Брігід сподівається залучити його на наш бік, а ще краще — домовитися, щоб О’Бринмори ініціювали висунення Бренанової кандидатури. Тоді б нам не довелося надто сильно тиснути на решту лордів. — Шаннон перевела погляд на Ґвен. — І було б непогано, якби ви з Бренаном залишились у Тахріні, замість їхати на Тір Мінеган. Гадаю, про це з вами ще говоритимуть.

— Уже говорили, — сказала Ґвен. — Етне та Елайн. Їхні арґументи звучать переконливо, і я б із ними погодилася, та тільки не хочу змушувати Бренана розлучатись із Шайною. А вона зобов’язана відвезти Ейрін на Тір Мінеган, бо дала слово її батькові. Та й наші заняття з маґії…

— Я на них не наполягаю, — квапливо мовила Ейрін. — Кращої за тебе вчительки годі й шукати, та головне ти вже зробила — допомогла мені стати на ноги. Далі буде легше. Ну, а Шайні, щоб дотримати свого слова, не конче їхати зі мною до самісінького Абервена. Двісті миль від Тахріна до Рондава — а там вона посадить мене на будь-який мінеганський корабель, чия палуба вже є територією Тір Мінегану. Інші сестри за мною наглянуть… хоч, власне, я й сама дам собі раду. Мені, звісно ж, хотілося б побувати в Коннахті та Івидоні, але вони ніде не подінуться, і рано чи пізно я їх відвідаю.

— Розумна пропозиція, — підтримала її Шаннон. — От бачиш, Ґвен, усі ці проблеми легко владнати. І Бренана тут буде кому навчати — Альса така ж гарна вчителька, як і лікарка. Займаючись із ним і дбаючи про здоров’я короля Енгаса та інших пацієнтів, вона не матиме ні хвилини часу на політику. А це додатковий позитив у нашій ситуації.

Ейрін бачила, що Ґвен подобається така ідея. На початку минулого року вона поїхала з Тір Мінегану, бо їй було нестерпно жити відьмачкою там, де зростала відьмою. Перспектива повернення на рідний острів нітрохи її не тішила, проте Ґвен не хотіла ставати між Бренаном та Шайною, тому й погодилася на цю поїздку. Але була рада вхопитися за найменшу можливість, щоб уникнути навіть короткого візиту на Тір Мінеган.

— А що ж до навчання, — зауважила Ейрін, — то зараз я не проти повправлятися в чарах. Сьогодні в нас ще не було занять.

Ґвен охоче погодилась, а Шаннон із цікавістю стала спостерігати за тим, як швидко Ейрін опановує нові плетива. Втім, заняття тривало недовго, бо менш ніж за півгодини прийшла Шайна з двома тутешніми відьмами, згодом до них приєдналася Мораґ, а потім з’явилась і Фіннела, яку оселили в Королівському Крилі разом з трьома дорослими, але ще незаміжніми доньками Кивіна аб Енгаса. Нарешті, вже близько сьомої, завітала сестра Брігід вер Камрон, друга за старшістю відьма в Катерласі, яка після розмови з Бренаном захотіла поспілкуватись і з Ейрін. А тоді настав час іти на вечерю до короля.

Старий Енгас аб Брайт правив Катерлахом уже двадцять шість років і останні чотирнадцять з них залишався живим лише завдяки медичній допомозі відьом. З точки зору Сестринства, він був не дуже зручним королем, проте відьми, вірні своїм союзницьким зобов’язанням, докладали всіх зусиль, щоб подовжити йому життя, і робили це так старанно, що він, хоч обидві його нирки ледь-ледь працювали, мав загалом здоровий вигляд, а єдиною ознакою хвороби були мішки під очима, ніби напередодні він добряче перепив.

110