Первісна. Дорога на Тір Мінеган - Страница 137

137

— Куди це ми? — спантеличено запитала Ейрін.

— Найстарші чекають нас у підземеллі, — пояснила Івін, створивши в повітрі перед собою світлову кулю. — Не турбуйся, все буде гаразд. Вони лише хочуть трохи пристрашити тебе. Як на мене, це дитяча витівка, та нехай собі тішаться.

Сходи вели на глибину щонайменше двадцяти футів і закінчувалися важкими, оббитими залізом дубовими дверима. За ними, через короткий коридор, ішли ще одні двері, а далі було досить просторе, цілком порожнє приміщення, з яким межували дві менші, такі ж порожні кімнати без дверей. Кам’яні стіни, стеля та підлога тут були наскрізь просякнуті давніми рештками надзвичайно потужних захисних чарів; Ейрін припустила, що для їх створення знадобилося об’єднати зусилля двох або навіть трьох десятків досвідчених відьом.

Усі дев’ятеро найстарших сестер стояли біля дальньої стіни кімнати, залитої червонуватим світлом потьмянілого від часу маґічного світильника. Коли Ейрін увійшла, їхні пильні, чіпкі погляди миттю зосередились на ній.

— Підійди ближче, менша, — промовила висока чорнява жінка з блідим видовженим обличчям; це була Майрен вер Дервіл, третя за старшістю відьма в Сестринстві. — Ти знаєш, що це за місце?

— Так, сестро, — відповіла Ейрін, вийшовши на середину кімнати. — Я здо… — Її голос зірвався від хвилювання, та за секунду вона знов опанувала себе й закінчила: — Я здогадуюсь.

— Сімдесят три роки тому, — говорила далі Майрен, — пробувши в ув’язненні майже століття, тут померла остання мешканка цих підземних покоїв, Бераґ вер Фанві. На жаль, не всі сестри дотримуються наших законів, іноді доводиться їх карати. Як правило, ми обмежуємося відкликанням на Тір Мінеган і домашнім арештом на певний термін; за серйозніші провини відправляємо в заслання на один з віддалених північних островів; а коли відьма чинить тяжкий злочин, то не залишається іншого вибору, як ув’язнити її — буває, на кілька років, а буває, на все життя. За всю історію Тір Мінегану в цьому підземеллі відбували покарання восьмеро сестер, і трьох із них було засуджено до довічного ув’язнення. Щоразу такий вирок ставав важким випробуванням для нашого Сестринства.

— Ти, мабуть, хочеш запитати, як це стосується тебе, — озвалася Левелла вер Арвен, одна з двох відьом, які ще перевершували Ейрін за силою своєї Іскри; другою була старша сестра Раґвільд вер Енвис. — Не розумієш, навіщо ми прийшли сюди.

— Чому ж, розумію, — стримано сказала Ейрін. — Вас дуже турбує вся ця ситуація з Первісною Іскрою. А надто ж у поєднанні з моїм королівським походженням та відповідним вихованням, через що, на вашу думку, я можу геть зазнатися, уявити себе винятковою відьмою, кращою за інших, покликаною панувати над рештою сестер, а то й над усім світом. Ви почувалися б набагато спокійніше, якби я не була чужа вам, якби зростала на ваших очах; тоді б ви принаймні знали, чого від мене чекати. А так я для вас цілковита загадка, і ваша стурбованість за долю Сестринства мені зрозуміла.

— Ти не чужа нам, Ейрін, — м’яко мовила Кейліон вер Маллайг. — Ти наша сестра-відьма, і ніщо цього не змінить. Але в іншому маєш рацію: ми справді стурбовані через Первісну, тому й вирішили застерегти тебе. Мусиш чітко усвідомити, що особливе походження твоєї Іскри не надає тобі жодних привілеїв. Ти така, як і всі сестри, рівна серед рівних, а якщо забудеш про це, тобі нагадають. Та краще не забувай.

— Я не забуду, сестро, — пообіцяла Ейрін. — А зі свого боку сподіваюся, що й ви будете дотримуватись тих самих принципів. Я не вимагаю ніяких привілеїв, лише хочу, щоб ви ставилися до мене, як до будь-якої іншої сестри, без найменшого упередження, пов’язаного з моєю Первісною Іскрою.

Кейліон ледь помітно — але, без сумніву, схвально, — кивнула. Проте не всім найстаршим сподобалась така відповідь. Рудоволоса Енид вер Ґвенліан спохмурніла і, примруживши свої смарагдові очі, запитала:

— То ти висуваєш нам умови?

— Ні, просто висловлюю своє побажання. І не вбачаю в цьому нічого зухвалого. Як слушно зазначила сестра Кейліон, я є рівною серед рівних, а отже, маю повне право розраховувати на те, що мене не вирізнятимуть серед решти сестер — ні в кращий бік, ні в гірший. Хіба це не справедливо?

— Загалом, справедливо, — промовила Аверлін вер Шіван, тендітна синьоока білявка, що на вигляд здавалася наймолодшою з усіх дев’яти, хоч насправді поступалася за віком лише сестрі Кейліон. — Але ти маєш розуміти, що до тебе ставитимуть вищі вимоги. Не через природу твоєї Іскри, яку ще треба ретельно дослідити, і не через те, що ти виховувалася поза Сестринством, а через твою силу. Що сильніша відьма, що вона здібніша, то більша відповідальність покладається на неї. Тому не можна міряти всіх сестер на один копил, бо механічно зрівнявши слабких і сильних, ми поставимо перших у заздалегідь програшні умови, а другим не дамо змоги максимально реалізувати свій потенціал. Івін може підтвердити, що в часи її учнівства вона нерідко отримувала від наставниць догану там, де інших сестер за такі ж досягнення хвалили. А Шайну суворо карали за витівки, які прощали близьким їй за віком Меган та Шонайд. Так само й ти, щоб успішно скласти іспити на звичайну сестру, мусиш показати набагато кращі результати, ніж це вимагатиметься від Гелед, а тим більше — від Морін і Брі.

Відтак сестри по черзі стали виголошувати напучливі промови, а Ейрін остаточно заспокоїлася. Ще по дорозі до Тахріна Івін казала їй, що найстарших боятися не варто. Мовляв, довге життя привчило їх до зваженості та поміркованості, тому, незалежно від свого суб’єктивного сприйняття Первісної, вони ставитимуться до Ейрін справедливо й неупереджено. Те ж саме (за рідкісним винятком на зразок занадто емоційної та неврівноваженої сестри Альси) стосувалось і всіх відьом, старших за двісті років. Як твердила Івін, найбільше їй слід стерегтися недоброзичливців з тієї ж вікової ґрупи, до якої належали й найпалкіші прихильниці Первісної Іскри — серед молодих сестер. Хоча Шайна з цим не погоджувалась і вважала, що найсерйозніші проблеми будуть з так званою „другою сотнею“ — тобто із сестрами від ста до двохсот років. А Етне взагалі називала все це дурницями. На її переконання, переважна більшість сестер, що неґативно сприйняли звістку про появу Первісної, особисто проти Ейрін нічого не мають і не збираються ворогувати з нею.

137