Первісна. Дорога на Тір Мінеган - Страница 140

140

— Отже, — озвалася Ґвен, — якщо виходити з цих міркувань, нам варто вже зараз претендувати на престол.

— Саме так, пані. Але майте на увазі, що це не порада, а просто констатація незаперечного факту. З огляду на вашу молодість, я аж ніяк не певен, що ваше царювання піде на користь Катерлахові в найближчому майбутньому. Проте в довгостроковій перспективі вигода від нього цілком очевидна. Шкода лише, що мине не один рік, поки ви навчитесь орієнтуватись у державних справах і самостійно приймати рішення.

— То ви боїтеся, — збагнув Бренан, — що за нашими спинами країною правитимуть найстарші?

— Не те що боюсь, — відповів Енгас аб Брайт, — а просто не бачу в цьому нічого гарного. Звичайно, ваші найстарші сестри дуже мудрі й компетентні жінки, вони не дозволять вам накоїти дурниць і всіляко сприятимуть зміцненню вашої влади. Однак при цьому керуватимуться виключно інтересами Сестринства, які далеко не завжди збігаються з інтересами Катерлаху.

— Ми це розуміємо, государю, — сказала Ґвен.

— Ну, в теорії, може, й розумієте. Але на практиці ще не скоро почнете розрізняти, до яких порад варто дослухатись, а які слід іґнорувати. — Король на хвилю замовк і спрямував погляд у вікно, за яким потроху починало сутеніти. — Утім, це вже не мій клопіт. На той час моя душа відродиться в новому тілі, мабуть, далеко від Катерлаху, а може, в якомусь іншому з численних земних світів… Гм. Сподіваюсь, і в цьому житті, і в усіх попередніх я не накоїв аж так багато гріхів, щоб Китрайл забрав мене до себе в Ан Нувін.

Бренан був безмежно вражений Енгасовою мужністю. Сам би він ні за що не зміг так спокійно, з такою витримкою дивитися в очі Вічності. На щастя, йому й не доведеться збирати всю свою волю в кулак, щоб гідно зустріти смерть. Якщо його вб’ють, він помре швидко; а якщо доживе до старості, то аж до останньої миті свого життя зберігатиме міцне здоров’я та ясний розум, буде сповнений сил і енерґії, а одного дня його серце просто зупиниться — найпевніше, вві сні. Так помирали всі відьми, і цей дар легкої, безболісної смерті мали також відьмаки з відьмачками…

— Якщо не заперечуєте, пані, — звернувся король до Ґвен, — я б хотів трохи поговорити з лордом Бренаном віч-на-віч. Так би мовити, суто по-чоловічому.

Ґвен з готовністю підвелася.

— Тоді я зачекаю в приймальні, — сказала вона.

— І ще, — додав Енгас аб Брайт, — будьте такі ласкаві, перекажіть моєму секретареві, що я хочу бачити першого міністра та міністра права.

Коли Ґвен вийшла з кімнати, Бренан, що встав був разом з нею, знову сів у крісло.

— Скажіть-но, юначе, — промовив король, — ви знаєте, в чому ваша найбільша проблема? Після молодості й некомпетентності, ясна річ.

— Ну, мабуть, моє незнатне походження, — припустив Бренан. — Хоч у народі й ходять чутки, що я шляхетного роду, але всім лордам добре відомо, що мої батьки…

— Пхе, дурниці! — урвав його Енгас. — Насправді це не цікавить нікого, крім схиблених на родоводах йолопів, які нічого не досягли в своєму житті, геть нічим не відзначилися, отож їм залишається тільки вихвалятися кількістю своїх предків лицарського стану. А решті цілковито байдуже, ким були ваші батьки, бо самі ви належите до відьомського роду. Ще й до найславетнішого з відьомських родів — роду О’Мейнір, започаткованого в ті давні часи, коли пращури більшості теперішніх вельмож були простими шінанськими селянами та рибалками. А реальна ваша проблема полягає в тому, що наразі ви є лордом Тір Мінегану, Івидону та Коннахту, але не Катерлаху. В нас процедура оформлення права власності на маєтки триває дещо довше, ніж у сусідів, щоб дати всім зацікавленим особам можливість оскаржити земельні акти в суді й більше до цього не повертатися. Лише в середині хверода ваше ім’я мають занести до Державного шляхетського реєстру, і вже тоді ви станете катерлахським лордом. Відсутність цього титулу не заважає вам претендувати на престол, у нашій історії були випадки, коли королями ставали чужоземні принци. Однак закон чітко стверджує, що реґентом королівства може бути лише лорд Катерлаху.

Бренан кивнув. Він уже знав про це від Шайни та Ґвен. За давньою традицією, вмирущий король Катерлаху висловлював свою волю щодо кандидатури наступника, призначаючи його лордом-реґентом — фактично тимчасовим королем, що мав правити країною, поки Рада Лордів визначатиметься зі своїм вибором. А в разі наглої смерті короля реґентом автоматично ставав його старший син, який не мав жодних шансів отримати батькову корону. Втім, бувало й так, що за відсутності явного фаворита сам король висував на реґентство свого сина. Як Бренанові було відомо, останніми днями сестра Брігід вер Камрон намагалася переконати Енгаса аб Брайта, щоб той відмовився від підтримки ґрафа Карвадонського і призначив реґентом лорда Кивіна аб Енгаса.

— Я вже змирився з тим, — вів далі король, — що Авлайд аб Калвах вибув із боротьби. А дати йому реґентство означало б лише додатково ускладнити виборчий процес, який і без того обіцяє бути напруженим. Проти ґрафа Ярвійського я не маю серйозних заперечень, також він влаштовує й багатьох відьом, але з ним може виникнути дуже негарна ситуація, якщо ви таки вирішите не чекати наступних виборів, а вже зараз претендувати на престол. І до всього цього, мій син Кивін не хоче ставати реґентом.

— Чому?

— Його не надихає перспектива на якісь двійко місяців посісти трон, щоб потім поступитися місцем комусь іншому. І я це чудово розумію, бо й сам не зрадів би такому дарункові. Кивін радить мені відкинути упередженість і просто призначити реґентом леді Ґвенет.

140